На головнуНаписати намКарта сайту

Останні публікації


Останні новини

Protected by Copyscape Plagiarism Detection

Генетичні захворювання

Бета-таласемія
     Бета-таласемія (β-таласемія) є однією з форм таласемії, яка виникає в результаті мутацій в гені HBB (β-глобін) на 11 хромосомі, успадковуються за аутосомно-рецесивним типом. 

      Тяжкість хвороби залежить від характеру мутацій.

-         алелі без мутацій, які знижують функції характеризуються як (β);
-         мутації характеризуються як (βo), якщо вони запобігають утворенню будь-якого з β ланцюгів;
-         мутації характеризуються як (β+), якщо утворюються деякі β ланцюги. (Зверніть увагу, що "+" в β+є відповідним βo, але не β);

     У будь-якому випадку є відносне перевищення кількості α ланцюгів, порівняно із β ланцюгами, проте вони не утворюють тетрамери: швидше, вони приєднуються до мембран еритроцитів, чим пошкоджують їх, а при високих концентраціях вони утворюють токсичні агрегати.

     Типи

 Будь-яка людина має дві алелі гену, який кодує β глобін:

Тип
Опис
Аллель
Мала таласемія

Якщо тільки один алель β глобіну несе мутацію телесамії. Це є легка, асимптоматична форма мікроцитарної анемії. Зазвичай її виявляють при наявності зниження середнього об’єму еритроцитів (розмірів червоних кров'яних тілець). Пацієнт матиме підвищину частку гемоглобіну А2 (> 3,5%) і знижену частку гемоглобіну А (<97,5%).
 
β+/β або βo
Проміжна телесамія

Проміжний стан між великою й малою формами. Уражені пацієнти можуть вести нормальний спосіб життя, проте їм раптово може знадобитися переливання крові наприклад, під час простудного захворювання або вагітності, в залежності від тяжкості їх анемії.
 
β++ або βo+
Велика β таласемія або Кулі анемія

Якщо обидва алелі мають мутації таласемії. Це є важка форма мікроцитарної, гіпохромної анемі, яка проявляється починаючи з неонатального періоду. При відсутності лікування, вона призводить до анемії, спленомегалії, і тяжкої деформації кісток. Це захворювання є прогресуючим і призводить до смерті у віці до двадцяти років. Лікування передбачає періодичні переливання крові; спленектомію при виявленні спленомегалії, а також спричинене переливанням перенасичення організму залізом. Можливим варіантом лікування є трансплантація кісткового мозку. Анемія Кулі названа на честь Томаса Бентона Кулі((23 червня 1871 - 13 жовтня 1945) американський педіатр і гематолог, професор гігієни і медицини в Університеті Мічиган та Державному університеті Вейн).
 
β+o або
βoo або β++

     Варто зазначити, що β0/β може бути схожою з β малою таласемією або проміжна β таласемія і β++ з  основною або проміжною.

     Генетичні мутації представлені в β таласемії є дуже різноманітними, що в свою чергу може призвести до зниження або відсутності синтезу β глобіну. Можна виділити наступні дві основні групи мутацій:
 -  ті, що не видаляються (Nondeletion). Ці генетичні дефекти в загальному включають однонуклеотидні заміни або невеликі делеції, чи вставки гену β глобіну. Найчастіше мутації відбуваються в ділянках промотора, які є попередніми генам бета-глобіну. Рідше неправильні варіанти сплайсингу вносять свій внесок у розвиток хвороби.
 - ті, що видаляються. Вилучення (делеції) різних розмірів гену β глобіну спричиняє різні синдроми, такі як (βo) або синдрому персистенції фетального гемоглобіну.
 
 
     Діагностика, ускладнення та лікування
 
     При таласемія у пацієнта можуть бути й інші дефіцити, такі як дефіцит фолієвої кислоти (або вітамінів групи В) та заліза (тільки при малій таласемії).
 
     Аналіз ДНК
 
     Генетичний тест використовується для дослідження делецій та мутацій в утворенні генів альфа-і бета-глобіну. Необхідно провести обстеження всієї сім'ї для того, щоб визначити носія хвороби та тип мутацій, який присутній у інших членів сім'ї. Зазвичай ДНК-тест не робиться, проте може бути використаний для діагностики таласемії та визначення носія захворювання.

  У більшості випадків, ймовірно, лікуючий лікар буде використовувати клінічні симптоми анемії при встановленні попереднього діагнозу: втома, задишка, і мале фізичне навантаження. Крім того, біль у животі, який пов’язаний із гіперспленізмом та часом інфарктом селезінки, може виникати біль в правому верхньому квадранті спричинений жовчним камінням, що є основними клінічними проявами хвороби. Разом з тим, визначати наявність таласемії за ознаками і симптомами є неправильно і може призвести до встановлення невірного діагнозу. Лікарі нотують ці ознаки як асоціативні зважаючи на складність природи цього даного захворювання.

   Наступними асоціативними ознаками, які можуть підтвердити важкість фенотипу є блідість, повільний ріст, недостатнє споживання їжі, спленомегалія, жовтяниця, гіперплазія верхньої щелепи, неправильний прикус, жовчнокам'яна хвороба, систолічний шум  при важкій анемії, а також патологічні переломи.

   Тести відсортовані на основі ряду ключових симптомів для диференціальної діагностики.  Ці тести включають CBC; електрофорез гемоглобіну; сироватковий трансферин, феритин, залізо-зв'язуючу здатність крові; уробілін сечі; периферичний мазок крові; гематокрит; вміст білірубіну в сироватці крові. Наступний генетичний аналіз (генетичний тест) може включати високоефективну рідинну хромотаграфію (ВЕРХ, HPLC), оскільки важко довести правильність результатів електрофорезу. Але перш, ніж проводити будь-який з цих тестів лікар повинен дослідити детальну історію сім'ї.
 
      Велика та проміжна таласемія
 
  Пацієнтам з великою таласемією часто роблять переливання препаратів крові, що призводить до перенасичення крові та організму в цілому залізом. Лікування хелаторами заліза є необхідним для запобігання перенасиченню залізом, що може пошкодити внутрішні органи пацієнтів при проміжній таласемії. Згідно останніх досягнень в області лікування хелаторами заліза, пацієнти з великою таласемією можуть жити довго при належному лікуванні. Популярними препаратами є дефероксамін і деферіпрон. З двох препаратів, дефероксамін є кращим, він є більш ефективним і характеризується меншою кількістю побічних ефектів. Найбільш поширеними скаргами пацієнтів, які приймають дефероксамін є больові та неприємні відчуття при підшкірному введенні хелаторів заліза.
 
   Пероральний хелатор деферазирокс (продаються компанією Новартіс як «Ексиджад») був схвалений для використання у 2005 році в деяких країнах. Приймаючи його у пацієнта з’являється надія на ефективне пероральне лікування в амбулаторних умовах, проте його вартість є дуже високою (~ $ 100 на день) й зафіксованими є випадки смерті від токсичності.
 
  Пацієнти з великою таласемією, які не проходять курс лікування, в кінцевому результаті, як правило помирають від серцевої недостатності, тому скринінг новонароджених є дуже важливим. Трансплантація кісткового мозку є єдиним виходом у боротьбі з таласемією. Також завдяки ній можна припинити залежність пацієнта від переливань крові. Якщо немає відповідного донора для дитини з таласемією, рятівником може бути майбутній брат/сестра, яка буде зоровою та відповідатиме людським лейкоцитарним антигенам (HLA) типу реципієнта, через штучне запліднення завдяки передімплантаційній генетичній діагностиці (ПГД). Проміжна таласемія у пацієнтів дуже сильно варіює за потребою лікування, і залежить від тяжкості анемії. Усі таласемії можуть викликати порушення здоров'я у пацієнтів,зокрема збільшення селезінки (часто її потрібно видаляти) та утворення жовчних каменів. Ці ускладнення в основному поширені у хворих із великою та проміжною таласемією.
 
     Мала таласемія

   Мала таласемія не завжди активно лікується. Всупереч поширеній думці, хворі із малою таласемією не повинні уникати багатих залізом продуктів. Тест на вміст феритину в сироватці крові може визначити, яким є їх рівень заліза і направити їх на подальше лікування у разі потреби. Мала таласемія, хоча і не загрожує життю, вона може вплинути на якість життя через виникнення м'якої або помірної анемії. Дослідження показали, що мала таласемія часто співіснує з іншими захворюваннями, такими як астма та афективний розлад (порушення емоційної сфери). 

<<<

Нове в хворобах

Нове в словничку


Словничок термінів

УсіАБВГҐДЕЄЖЗІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ